Дисбактеріоз (дисбіоз) кишечника – причини, симптоми, лікування
Синдром, який характеризується порушенням співвідношення різних видів мікроорганізмів, що знаходяться в кишечнику називається дисбактеріозом. Самостійним захворюванням він не є, а виникає лише як наслідок інших патологічних станів. Основною причиною дисбіозів кишечника є застосування антибактеріальних препаратів. Так само дисбактеріоз може розвиватися при зловживанні алкоголю, тривалої гормональної терапії, холециститі, неправильному харчуванні, панкреатиті, сильному стресі, коліті, паразитарних захворюваннях, недоношеності дітей, хірургічному втручанні і старечому віці. Стан імунодефіциту, що виникають внаслідок деяких видів раку, хіміотерапії та ВІЛ-інфекції так само може супроводжувати дисбактеріоз.
Дисбактеріоз (дисбіоз) – симптоми
Біль у животі, нудота, метеоризм, порушення стільця, апетиту, відчуття переповнення в шлунку і відрижка – найпоширеніші симптоми дисбактеріозу. При дисбактеріозі найчастіше розвивається дефіцит біологічно активних речовин і вітамінів. Внаслідок дефіциту вітамінів розвиваються такі симптоми як: сухість слизових оболонок і шкіри, дратівливість, заїди в куточках рота, запальні процеси на мові і в порожнині рота, стомлюваність. Досить часто дисбактеріоз супроводжується розвитком хронічної харчової кропив’янки.
Дисбактеріоз (дисбіоз) – діагностика
Діагностика дисбактеріозу проводитися різними методами, такими як: іонна хроматографія, бактеріологічний аналіз, дослідження мікрофлори в біоптаті тонкої кишки, біохімічним експрес-методом визначальним ферменти, газорідинної хроматографією і високовольтним електрофорезом. Найчастіше виконується лабораторна діагностика за допомогою бактеріологічного посіву калу на флору. Дисбактеріозом називають зниження кількості лакто-і біфідобактерій з одночасним визначенням збільшеної кількості умовно-патогенної мікрофлори.
З клінічних проявів виділяють три виду захворювання: компенсований, декомпенсований і субкомпенсований.
Дисбактеріоз (дисбіоз) – лікування
Основним лікуванням дисбактеріозу є дієтотерапія з включенням в раціон інгредієнтів, які відновлюють корисну мікрофлору кишечника. До них можна віднести кисломолочні продукти і харчові волокна. При цьому дієта повинна бути збалансованою. Слід виключити з раціону: домашні соління, жирну і гостру їжу, алкоголь, квашену капусту, копченості та солодощі. Природно при лікуванні потрібно усунути причини дисбактеріозу в першу чергу. Призначають пребіотики і препарати в яких містяться бактерії. Одночасно з пребіотиками використовують і замісні препарати. Для знищення патогенної флори при важкому ступені дисбіозу кишечника застосовують антибактеріальні препарати. При виявленні в калі дрожжеподобного грибка використовують протигрибкові препарати. Сорбенти та кишкові травні ферменти застосовують для усунення симптомів дисперсії. Так само призначають вітамінно-мінеральні комплекси. В клінічній практиці при лікуванні дисбактеріозу відмінно зарекомендувала себе оздоровча програма «Дисбактеріоз», яка об’єднує в собі всі перераховані вище методи лікування.
Дисбактеріоз (дисбіоз) – ускладнення
Дефіцит мікроелементів і вітамінів в організмі є найчастішим ускладненням дисбактеріозу. Так само може виникати хронічний ентероколіт в результаті порушеного травлення, зниження ваги, приєднання інших захворювань і зниження імунної системи, атак ж такі важкі стани, як перитоніт і сепсис.
Дисбактеріоз (дисбіоз) – профілактика
найважливішу роль у профілактиці дисбактеріозу відіграє правильне застосування антибіотиків. Їх потрібно застосовувати суворо за призначенням лікаря після визначення збудника та аналізу на антибиотикограмму. При антибіотикотерапії застосовують паралельно пребіотики. Щоб попередити дисбактеріоз рекомендується правильне і збалансоване харчування, відмова від куріння і алкоголю, своєчасне лікування шлунково-кишкового тракту, відпочинок і раціональний режим праці.