Герпес – причини, симптоми, лікування
Вірус герпесу викликає різні захворювання які узагальнено називають герпетичною інфекцією. Так при герпетичній інфекції з’являються хворобливі бульбашки на слизистих оболонках і шкірі. До родини Herpes viridae відноситься простий герпес який поділяється на серотипи:
1 тип – викликає герпес на губах;
2 тип – вражає геніталії;
3 тип – вірус вітряної віспи та оперізувального лишаю;
4 тип – вірус Епштейна-Барр викликає мононуклеоз;
5 тип – цитомегаловірус;
При ураженні організму 6, 7 і 8 типами вірусів виникає синдром хронічної втоми з появою висипу.
Віруси простого герпесу типу досить легко передаються при контакті із зараженою поверхнею. Прямих контактів і під час статевих контактів. При проникненні вірусу з інфікованих ділянок тіла в неінфіковані можливо самозараження.
Герпес – симптоми
Виділяють шість класичних стадій перебігу простого герпесу:
1 стадія – провісник (виникає печіння, свербіж і поколювання на губах);
2 стадія – гіперемія (почервоніння губ і набряк);
3 стадія – міхурець (виникає багато маленьких бульбашок, які потім можуть з’єднається в один великий, містять мутнувату рідина всередині);
4 стадія – утворення ерозії (бульбашки через кілька днів стають гнійниками і ранками які і формують ерозію, а рідина, яка виділяється дуже заразна, так як має частинки вірусу);
5 стадія – утворення скоринки (уражена область покривається скоринкою після попереднього підсихання, при цьому можливий сильний свербіж, лущення зрідка кровоточивість, але поступово біль вщухає);
6 стадія – загоєння (загоєння рани відбувається на 10 – 12 день, але почервоніння може зберігатися ще протягом 3 днів).
Першими ознаками генітального герпесу є головний біль, печіння шкіри, висока температура, почервоніння і висипання які з’являються на внутрішніх або зовнішніх статевих органах, нездужання. У жінок уражаються найчастіше шийка матки, піхва і статеві губи, а у чоловіків висипання спостерігаються на вінцевої борозні, головці, шкірі статевого члена і крайньої плоті.
Рецидиви захворювання найчастіше проявляються після фізичного та емоційного перенапруження, переохолодження і гострих захворювань.
Герпес – діагностика
Для визначення захворювання використовують безліч різних методів. Таких як: імуноферментний аналіз, цитоморфологічні методи діагностики, полімеразну ланцюгову реакцію, вірусологічні методи і багато інших. При частих рецидивах хвороби рекомендують провести дослідження імунного статусу.
В результаті збору анамнезу і діагностики герпетичну інфекцію поділяють в залежності від часу зараження на придбану чи вроджену. Поширення на генералізовану, локалізовані і поширену види. В залежності від локації: ураження очей, слизових оболонок, внутрішніх органів, нервової системи та шкіри.
Герпес – лікування
Уражених ділянок необхідно забезпечити спокій. Якщо герпес виник на губах, то слід уникати поцілунків, використовувати індивідуальні лазневі приналежності, чашки і столові прилади, не використовувати губну помаду. При рецидивах генітального герпесу застосовувати презервативи, а на період гострого загострення відмовитися від сексуальних відносин.
Від герпетичної інфекції повного лікування не існує. Обмежуються симптоматичними препаратами при локалізованих формах з легким перебігом. Часто рецидивуючими або з тяжкими формами герпесу, лікують в два етапи. На першому етапі застосовують противірусні препарати, другий етап полягає у підвищенні імунітету. У клінічній практиці для лікування простого герпесу. Особливо при частих рецидивах успішно застосовують оздоровчу програму «Усунення герпесу». Для лікування інших форм герпесу, а також ускладнених варіантах застосовують оздоровчу програму «Вірусна інфекція».
Герпес – ускладнення
Виділяють такі основні ускладнення герпетичної інфекції: захворювання очей, герпетичний гепатит, урогенитальную патологію, герпетичну пневмонію, ураження периферичної і центральної нервової системи, ураження суглобів, надниркових залоз і нирок. Самим небезпечним соложением захворювання є генералізація інфекції.
Герпес – профілактика
У період загострень краще уникати близьких контактів з хворою людиною. Чужими засобами особистої гігієни краще не користуватися. А при статевих зв’язках застосовувати бар’єрні засоби контрацепції та антисептики.