Мікоплазмоз – причини, симптоми, лікування
Мікоплазмоз – захворювання сечостатевої системи, викликане різними видами мікоплазм. Носієм даного захворювання найчастіше є жінки. Так само у жінок найчастіше дане захворювання викликають і клінічні прояви. Найбільш відомі види мікоплазмозу це генітальний (який вражає сечостатеву систему), респіраторний (вражає дихальну систему), і мікоплазмоз, що вражає суглоби. Мікоплазми є умовно патогенними, тому можуть зустрічатися і у здорових людей без будь-яких клінічних проявів.
Даним захворюванням можна заразиться: статевим шляхом, контактно-побутовим шляхом, орально-генітальним, а так само дитині від матері під час пологів. Інкубаційний період захворювання може становити від декількох днів до декількох тижнів.
Мікоплазмоз – симптоми
При зараженні цим збудником клінічні прояви можуть бути різноманітними, тому що залежать від статі, локалізації запального процесу та інтенсивності прояву. Таким чином мікоплазмоз може викликати такі основні симптоми: запальні захворювання малого таза, бактеріальний вагіноз, послеабортную або післяпологову лихоманку, пієлонефрит, фарингіт, цервіцит, уретрит і неонатальну інфекцію. Найчастіше безсимптомне носійство захворювання може бути при відсутності розгорнутої клінічної форми.
Симптомами у жінок можуть бути: біль і тяжкість в області попереку і внизу живота, почервоніння і набряклість в області уретри, болючість, печіння і сверблячка в області зовнішніх статевих органів і уретри, рясні виділення гнійно-слизового характеру з піхви і уретри, позаматкова вагітність, безпліддя.
Симптому у чоловіків: безпліддя, скарги, характерні для простатиту, болі в області таза, в промежині, паху і в області яєчок, іноді може виникати сильний сверблячка і різі в області сечівника з присутністю чи відсутністю виділень.
Мікоплазмоз – діагностика
Микоплазмозы діагностують гінекологи, урологи і венерологи. Зазвичай виконують діагностику відразу декількох захворювань, що передаються статевим шляхом. Для цього в лабораторію відправляють зіскрібки з уретри і шийки матки. Так само можуть використовувати для діагностики мікоплазмозу та сечу.
Діагностику проводять найчастіше бактеріальним методом (посів на штучні поживні середовища), реакцією непрямої і прямої імунофлюоресценції, полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), імуноферментним аналізом (ІФА).
В залежності від клінічних проявів розрізняють такі види мікоплазмозу: безсимптомне носійство, підгострий, гострий, свіжий, хронічний і уповільнений урогенітальний мікоплазмоз.
В залежності від локалізації запального процесу розрізняють: фарингіт, цервіцит, ендометрит, уретрит, сальпінгіт і вагініт.
Мікоплазмоз – лікування
За наявності симптомів слід терміново звернутися до лікаря. Найчастіше при виявленні інфекції у здорових людей без клінічних проявів лікування не потрібно. В клінічній практиці найчастіше застосовують антибіотикотерапію протягом 2 тижнів. Так само призначають імуностимулятори та адаптогени. Найчастіше антибіотикотерапія призводить до небажаних наслідків у вигляді дисбактеріозу, зниження імунітету і так далі. Тому компанією Арт Лайф була спеціально розроблена оздоровча програма «Бактеріальна інфекція», яка не тільки безпечно знищує збудника, але і комплексно підвищує імунний захист організму. Контроль лікування зазвичай проводять через 1-1,5 місяця.
Через 2 місяці оцінюють ефективність лікування.
Мікоплазмоз – ускладнення
Уретрит, простатит, який виник як наслідок мікоплазменної інфекції, може привести до безпліддя при несвоєчасному лікуванні. Сальпінгіт, пієлонефрит та інші запальні процеси можуть стати наслідком наявності мікоплазми у жінок. Так само дане захворювання може сприяти розвитку позаматкової вагітності. Інфікований даним захворюванням вагітна жінка, може становити небезпеку для плоду.
Мікоплазмоз – профілактика
Як такої специфічної профілактики не існує. Щоб зменшити ризик інфікування потрібно займатися захищеним статевим контактом і не частою зміною статевих партнерів. При цьому обов’язково проходити профілактичне обстеження раз на пів року.