Сечокам’яна хвороба – причини, симптоми, лікування
Сечокам’яна хвороба – це захворювання сечовидільної системи, яке виникає в наслідок порушення в організмі обміну речовин при якому в сечовивідних шляхах можуть утворюватися камені. Точні причини даної хвороби не відомі. Сприяти утворенню каменів можуть такі чинники як: інфекції сечовивідних шляхів, порушення обміну речовин і порушення відтоку сечі. Також розвинутися сечокам’яна хвороба може при: проживання в ендемічній зоні, різних екзогенних ендогенних факторів, незбалансованому харчуванні, при вживанні певних лікарських препаратів.
Сечокам’яна хвороба – симптоми
Тривалий час сечокам’яна хвороба може не виявлятися зовсім, а виявитися тільки при планових медичних обстеженнях зрідка нагадуючи про собі такими симптомами як: печіння при сечовипусканні, дискомфорт в області попереку і подразнення зовнішнього отвору уретри особливо після вживання гострої, пряної, копченої їжі та алкоголю.
Напади ниркової коліки – це головний симптом при сечокам’яній хворобі. Він виникає при порушенні відтоку сечі і закупорки конкрементом сечовивідних шляхів. Основним симптомом при нирковій коліці є гострі болі в попереку, які можуть зміниться на тягнучі і тупі. Біль може стихати під впливом тепла. Тряска, біг, падіння і фізичні навантаження можуть викликати напади ниркової коліки.
Якщо до сечокам’яної хвороби приєднується запальний процес, то виникають ознаки пієлонефриту: піурія, ниючі болі в області попереку, озноб і незначне підвищення температури тіла.
При обтурації сечовивідних проток конкрементами може виникнути повна анурія.
Сечокам’яна хвороба – діагностика
Основними методами діагностики при сечокам’яної хвороби є об’єктивний огляд лікаря, загальний і біохімічний аналіз сечі, дослідження сечовивідних шляхів і нирок методом ультразвукової діагностики. Також за показаннями лікаря можуть проводити антеградную і ретроградну пієлографію уретеропиелографию. Мультиспіральна комп’ютерна томографія та спіральна комп’ютерна томографія є найбільш точними методами виявлення захворювання. За допомогою цих методів можна з точністю до міліметра визначити положення, розмір і форму конкрементів, побудувати тривимірне зображення нирок і провести віртуальну ендоскопію.При непереносимості рентгенконтрастних речовин пацієнтам з сечокам’яною хворобою можуть виконувати магнітно-резонансну урографію.
Завдяки безлічі діагностичних методів визначають вид сечокам’яної хвороби. В залежності від локалізації конкрементів розрізняють три виду захворювання: цистолитиаз (конкременти в сечовому міхурі), нефролітіаз (конкременти в нирках) і уретеролитиаз (конкременти в сечоводах).
За типом конкрементів розрізняють: фосфати, цистинові камені, оксалати і урати.
За течією хвороби виділяють дві форми: первинне утворення конкрементів і вторинне рецидивуючий утворення конкрементів.
Особливої уваги заслуговує сечокам’яна хвороба при виявленні у вагітних, при наявності захворювання в єдиній нирці, а також при виявленні коралловидных каменів.
Сечокам’яна хвороба – лікування
При підозрі на наявність каменів у сечовивідних шляхах слід звернутися до терапевта, уролога. Медикаментозне лікування при даному захворюванні включає застосування спазмоанальгетиков та спазмолітиків. При наявності сполучення сечокам’яної хвороби і пієлонефриту застосовують протизапальні та анатибактериальные препарати. У клінічній практиці дуже хороші результати по лікуванню даного захворювання показала оздоровча програма «Сечокам’яна хвороба» від компанії Арт Лайф.
Сечокам’яна хвороба – ускладнення
найчастішим ускладненням при сечокам’яній хворобі нирок є хронічний калькульозний пієлонефрит, але так само може зустрічатися і гострий пієлонефрит. Найнебезпечніше ускладнення – це розвиток хронічної і гострої недостатності. Порушення відтоку сечі може призвести до нефросклерозу (зморщування нирки) і артеріальної гіпертензії нирки.
Сечокам’яна хвороба – профілактика
Необхідно своєчасно лікувати захворювання сечокам’яної системи, дотримуватися правильного харчування, активного способу життя і повністю відмовитися від шкідливих звичок.