Пепсин. Властивості і дія на організм
Пепсин – фермент шлункового соку людини, що відповідає за розщеплення їжі та перетворення його на пептиди і амінокислоти. Відкриття цієї речовини відбулося ще в 30-х рр. XIX століття, однак в кристалічному вигляді пепсин змогли отримати лише через 100 років. Зараз цей фермент широко застосовується в багатьох сферах: як в медицині, так і в харчовій промисловості. Наприклад, без додавання пепсину виробництво будь-якого сорти сиру просто неможливо. Отримують пепсин для використання, екстрагуючись його із слизової оболонки шлунків свиней і овець.
Властивості пепсину
У шлунку людини пепсин з’являється в результаті синтезу неактивного профермента пепсиногену. Під впливом кислоти шлункового соку 1 грам цієї речовини (приблизно стільки щодня виробляється людським шлунком пепсиногену) перетворюється на пепсин. Свою активність фермент проявляє тільки в кислому шлунковому середовищі – потрапляючи в 12-палу кишку, в її лужному середовищі він стає неактивним.
Властивості пепсину на організм важко переоцінити. Він може розщеплювати майже всі рослинні і тваринні білки, крім кератинів і протаминов. Фактично від нього залежить переварювання їжі в шлунку. Є ще одна особливість пепсину – він може звурдженого молоко, перетворюючи казеиноген в казеїн. Завдяки цій властивості пепсин активно використовується при виробництві багатьох молочних продуктів та сирів.
Застосування пепсину в медицині
Завдяки своїм властивостям розщеплювати білки пепсин застосовується при лікуванні ряду захворювань ШКТ: виразки шлунка та 12-палої кишки, хронічного гастриту, раку шлунка та при перніциозної анемії. Якщо у людини спостерігаються проблеми з травленням або секреторна недостатність, пепсин може застосовуватися як препарат замісної терапії. За кількістю пепсину в шлунковому соку доктор може уточнити діагноз захворювання.
При застосуванні пепсину всередину слід враховувати, що він активний тільки в кислому середовищі. Тому, при зниженні кислотоутворюючої функції шлунка, пепсин потрібно застосовувати разом з розбавленою 1-3% соляною кислотою (10-15 крапель на 100 мл води).
Приймається пепсин по 0,2-0,5 гр. два-три рази на день перед прийомом їжі. Для дітей приймається доза пепсин повинна бути в 3-4 рази менше. Слід також враховувати, що при недостатній кислотності шлункового соку у дитини приймати цей фермент в поєднанні з соляною кислотою потрібно, трохи зменшуючи концентрацію соляної кислоти у воді. Якщо для дорослого нормальна доза 10-15 крапель на 100 мл води, то для дитини соляну кислоту потрібно розбавляти виходячи із пропорції 5-7 крапель на 100 мл води.
Коли ж не ризикуєте в домашніх умовах розбавляти таке небезпечна речовина, як соляну кислоту, вам варто вживати таблетки ацидин-пепсин, що складаються з 25% пепсину і 75% бетаїну гідрохлориду, що аналогічно 16 краплях соляної кислоти.
У профілактичних цілях або для нормалізації роботи шлунка можна застосовувати біодобавку Комплекс ферментів плюс, в складі якої є пепсин. Вона буде корисна і при багатьох захворюваннях шлунково-кишкового тракту.
Як препарат для схуднення пепсин не варто застосовувати, оскільки він не може розщеплювати жири. Однак цей фермент іноді включають до складу засобів для схуднення як допоміжна речовина.
Протипоказання до застосування пепсину
Зазвичай пепсин не можна вживати при загостренні виразки шлунка та гіперацидному гастриті. Якісь побічні ефекти при застосуванні пепсину не відмічені.